Ви увійшли як   LibResh                                                   Головна | Мій профіль | Вихід | RSS
Група "Гості"



 Неділя             
     14.07.2024           
       13:07            

Пошук
    








Онлайн: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 

 

 

 

 

До радості – бо тягнемось усі,

До веселкових ідеалів.

Не хочемо узяти мало.

А що збираємось віддать красі?

 

         Дзерин Віта

 

 

 

 

Поклонімось Тарасу Шевченку

 

Поклонімось сьогодні поету,

Рідні сестри і брати мої.

Його славі й орлиному злету

Нема рівних ніде на землі.

 

Поклонімось Тарасу святому

За слова чарівні крізь віки,

Що навчав нас долати утому,

Вперто йти до своєї мети.

 

Поклонімось Великій людині,

Що стоїть на Чернечій горі

І шукає по всій Україні

Патріотів живої душі.

 

Поклонімось, дорослі і діти,

За натхнення, що в душу лягло,

За кобзарськії вірші і квіти,

За оспіване кожне село.

 

Поклонімося знову і знову

У весняні ці дні осяйні.

Вічна слава пророчому слову,

Вічна слава, Тарасе, тобі!

 

 

Чом воюєш з собою, роде?

 

Чом воюєш з собою, роде?

Погасли прояви вже ворожі!

Діди здобули перли свободи.

Чому, одначе, сумно, о Боже?!

Чому на ниві колос порожній,

Добра так мало, життя негоже,

Не селиться радість у серці кожнім,

Ненависть на білім світі, о Боже!

Тяжко спинити вибухи плачу.

У горі нам ніхто не поможе.

Заплакати ладна, коли побачу

Згорьованість людську, о Боже!

 

 

 

Героям 

 

 

Хоч якби нам тяжко не було,

Хоч скільки не вмерло від «градів»,

Наші герої, ми вас не забудем

І пам’яті вашій не зрадим.

 

 

Боже, як важко говорити!

Коли ж нарешті скінчиться війна?

Коли ж ми знову будемо радіти

За Україну? Бо вона – одна!

Ми хочемо мирного неба,

Ми хочемо щастя й любові.

Не треба війни нам, не треба.

Ми хочемо жити на волі.

Україна єдина і вільна,

І це ми всім довели.

Тому не допустим свавілля

У себе на рідній землі.

Тож просимо миру для всіх,

Хто зараз чує ці слова.

Нехай Господь оберігає тих,

Хто нас із вами зараз захища.

 

 

 

 

 

 

 

Українська берегиня

 

Ми любим українську вишиванку,

І залюбки вдягаємо її,

Даруємо усім на згадку’

Про Україну й звичаї її.

 

 

 

 

 

 

Мамин заповіт

Робить добро мене навчає мати

І чисту совість не віддать за шати.

Благословенний мамин заповіт

Ніхто в мені не зможе поламати.

 

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

 

Бо доброта не тільки те,

Що обіймає тепле слово.

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте.

 

Кажімо більше ніжних слів

Знайомим, друзям, одиноким...

Нехай комусь тепліше стане

Від зливи наших почуттів!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вхід на сайт

Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz

Вгору