Ви увійшли як   LibResh                                                   Головна | Мій профіль | Вихід | RSS
Група "Гості"



 Неділя             
     14.07.2024           
       11:51            

Пошук
    








Онлайн: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

         Творчість - це спосіб самовираження, саморегуляції людини, світобачення як засіб пізнання світу через творче сприйняття і практичне перетворення діяльності. Тому все більшого значення набуває розвиток таких властивостей особистості, які дають можливість творчо використати здобуті знання.  

       Решетилівщина здавна відома незвичайною мужністю й хоробрістю її воїнів, трудолюбством місцевого населення, дорідними хлібами і квітучими садами, ткацтвом і килимарством, ліричними піснями та думами, поетичністю людей, їх потягом до літератури  й  мистецтва. Наш край дав державі багатьох майстрів художнього слова, які зробили помітний внесок у розвиток української літератури. Вас чекає захоплююча подорож у літературний світ Решетилівщини.

       Любов до людей, до країни, до одвічних істин людського буття. Буквально сьогодні країна творить майбутнє своє, вирішується велика дилема: куди і з якими цінностями  йти — до Європи чи ще залишатися у просторі “пустелі” бездуховності, корупції, лавіруючи багатовекторністю, котра ні до чого гарного не призводить, а тільки до втрат в економіці, гуманітарній сфері.

    Рух молоді, особливо творчої, який розбудить націю, тільки зароджується. І нехай таких не багато людей. Та вони є.

     Так, вони є…..  І наша Решетилівська земля не вийняток!

 На нашій «Літературній сторінці» ви познайомитесь з молодими авторами, які тільки стають на літературну стежину, розквітають, пишуть поетичні та прозові твори, які присвячені нашій Україні, її відважним захисникам.

Закарлюка Ліза - учениця 7-го Б класу Решетилівської гімназії імені І.Л.Олійника. Народилася в селищі Решетилівка 16 вересня 2003 року. Займається англійською мовою, танцює, добра та відкрита, завжди усміхнена. Але в її сім'ю прийшло горе....Загинув тато, який  пішов добровільно захищати нашу Батьківщину, що і спонукало її написати вірша...

 

 

 Присвячений тату, який загинув в зоні АТО Закарлюці Миколі Володимировичу.

 

Мій тато герой!

 

Я не забуду, тату, твої очі

І не забуду посмішки твоєї.

Тебе, татусю, обійняти хочу

І притулитись до щоки твоєї.

Тече сльоза, все думаю про тебе,

Лише твій образ бачу в небесах…

Минуть роки, і відлетять лелеки,

Та пам'ять не потьмариться в віках.

Я знаю, таточку, ти так далеко,

Але ти поруч в серці і в думках.

Моя душа до тебе лине,

Слова молитви промовля.

О, ненависна та хвилина,

Що нас з тобою розвела.

Ти є герой для України.

Та як нам без твого тепла?

Татусю, милий мій, рідненький,

Живи спокійно в небесах.

Зі мною плаче Україна-ненька

І вся згорьована рідня.

 

Закарлюка Єлизавета, учениця 7-Б класу

 

 

 

Дзерин   Віта – учениця  8-В класу     Решетилівської гімназії імені І.Л.Олійника. Народилася 10 вересня 2002 року в селі Хорошки Лубенського

району. Скромна у поводженні, заглиблена у свої роздуми, з відкритим сміливим поглядом, завжди готова відгукнутися на радість чи горе інших. Дівчинка творча, романтична, обдарована: має математичні здібності, добре малює, захоплюється літературою, гарний декламатор.

 

Героям

 

Хоч якби нам тяжко не було,

Хоч скільки не вмерло від «градів»,

Наші герої, ми вас не забудем

І пам’яті вашій не зрадим.

 Боже, як важко говорити!

Коли ж нарешті скінчиться війна?

Коли ж ми знову будемо радіти

За Україну? Бо вона – одна!

Ми хочемо мирного неба,

Ми хочемо щастя й любові.

Не треба війни нам, не треба.

Ми хочемо жити на волі.

Україна єдина і вільна,

І це ми всім довели.

Тому не допустим свавілля

У себе на рідній землі.

Тож просимо миру для всіх,

Хто зараз чує ці слова.

Нехай Господь оберігає тих,

Хто нас із вами зараз захища.

 

Дзерин   Віта – учениця  8-В класу  

Вхід на сайт

Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz

Вгору